Це :    –    Сон дитини на боку та на животі

–          Куріння матері під час вагітності та після народження дитини, куріння в приміщенні де знаходиться дитина

–          Низька вага дитини при народженні (недоношена дитина), ризик зберігається протягом всього першого року життя

–          Перегрівання або переохолодження дитини

–          Штучне вигодовування

–          М’який матрац, подушка, велика ковдра, якою укривають дитину

–          Сповивання дитини

Виконання наступних рекомендації приводить до зниження ризику загибелі дитини від синдрому раптової смерті

1. СОН ДИТИНИ НА СПИНІ
2. ВІДМОВА ВІД КУРІННЯ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ ТА ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ, не курити в приміщенні де знаходиться дитина.
3. ОПТИМАЛЬНА ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ В ДИТЯЧІІЙ КІМНАТІ 20- 22 ◦С
4. Дитина повинна спати на жорсткому матраці, без подушки, ніжки дитини повинні упиратися в  бильце ліжечка, ковдрою дитина укрита до грудей, кінці ковдри підігнуті під матрац. В ліжку під час сну дитини не повинні залишатися  іграшки.
5. НЕ ТРЕБА ПЕЛЕНАТИ ДИТИНУ. Не сповивайте дитину, для укріплення здоров’я, дитині потрібні активні рухи ручками та ніжками, це не заважає сну дитини.
6. ВИКЛЮЧНО ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ ДО  6-ті МІСЯЦІВ ТА ЙОГО ПРОДОВЖЕННЯ ДО 1-2 РОКІВ.
7. Дитина, що народилася з малою вагою, потребує особливої уваги та турботи  протягом всього 1-го року життя.
8. Якщо у дитини бувають приступи апное (короткочасне зупинення дихання), обов’язково повідомте про це  Вашого лікаря.

Головними причинами загибелі дітей 1-го року життя від нещасних випадків є:

–    асфіксія від аспірації шлунковим вмістом,

–     придавлення дитини матір’ю під час сну,

–          удушення дитини її одягом або білизною,

–          падіння дитини з ліжечка, дивану або  з рук  батьків.

Загибель дитини від асфіксії (удушення) від аспірації (попадання  в дихальні шляхи) шлункового вмісту  (неперетравленої їжі )  відбувається, коли їжа, яку  відригнула дитина попадає в дихальні шляхи та виникає рефлекторна зупинка дихання.

Щоб уберегти від цього дитину треба виконувати наступні рекомендації :

1. Після годування необхідно поносити дитину на руках «стовпчиком» протягом 10-15 хвилин, щоб вона відригнула якнайменше 2 рази. Можна покласти голівку дитини на своє плече  та погладити їй спинку. Треба знати, що діти, які знаходяться на грудному вигодовуванні  заковтують  менше повітря, чим малюки, що вигодовуються штучними сумішами або коров’ячим молоком. Це пов’язано з різною технікою смоктання грудей із пляшечки.
2. Якщо дитина годується з пляшечки, треба ретельно слідкувати за розміром отвору у сосці. При перевертанні, рідина  повинна витікати з соски по краплям. При годуванні малюка необхідно слідкувати щоб соска завжди була заповнена рідиною, інакше дитина буде заковтувати  повітря, а потім відригувати його.
3. НІКОЛИ НЕ ЗАЛИШАЙТЕ ДИТИНУ НАОДИНЦІ З ПЛЯШЕЧКОЮ.
4. НЕ сповивайте дитину.
5. Якщо Ваша дитина часто та багато відригує, треба повідомити про це  лікаря-педіатра.
6. Дитина повинна спати в дитячому ліжечку, яке розташовано біля ліжка батьків.
7. НЕ кладіть дитину у своє ліжко.
8. НІКОЛИ НЕ ЗАЛИШАЙТЕ ДИТИНУ БЕЗ НАГЛЯДУ ДОРОСЛИХ на дивані, в дитячій колясці, в дитячому кріслі, в автомобілі. Дитина може випасти, заплутатися в предметах одягу та білизні.
9. НІКОЛИ НЕ ДАВАЙТЕ ДИТИНІ ГРАТИСЯ МАЛЕНЬКИМИ ПРЕДМЕТАМИ, не пригощайте дитину насінням, горішками та маленькими цукерками.

Комунальне некомерційне підприємство «Чигиринський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Чигиринської районної ради» запрошує на постійну роботу сімейних лікарів (лікарів терапевтів) за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина».

Основні вимоги: вища медична освіта, порядність , бажання працювати.

Місце роботи:

1. Амбулаторія загальної практики – сімейної медицини м. Чигирин, (Черкаська область, м. Чигирин, вул. Замкова, 88), 1 посада.
2. Амбулаторія загальної практики – сімейної медицини м. Медведівка, (Черкаська область, Чигиринський район, с. Медведівка, вул. Залізняка, 36), 1 посада.
3. Амбулаторія загальної практики – сімейної медицини м. Рацеве, (Черкаська область, Чигиринський район, с. Рацеве, вул. Садова, 62а), 1 посада.

Гарантії: конкурентна заробітна плата (надання премій та надбавок за належне виконання посадових обов’язків), забезпечення житлом на території ОТГ або компенсація витрат  за оренду житла.

На Вас також чекає дружній та кваліфікований колектив.

З молоком матері немовля отримує поживні речовини та вітаміни, а також антитіла – захист від хвороб. Грудне вигодовування сприяє сенсорному та пізнавальному розвитку немовляти, а також закладає основу для подальшого інтелектуального розвитку. Від грудного вигодовування отримують користь і матері, у яких знижується ризик розвитку раку молочної залози, раку яєчників та діабету. Докладніше про користь грудного вигодовування для матері і дитини і основні правила грудного вигодовування – у нашій публікації.

ПЕРЕВАГИ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ ДЛЯ ДИТИНИ

Збалансований раціон і поживні речовини

Грудне молоко матері є унікальним натуральним продуктом харчування для новонароджених. Воно містить усі поживні речовини, що необхідні для розвитку та росту дитини протягом перших місяців життя. За винятком конкретних протипоказань (певні хвороби, наприклад, ВІЛ), грудне молоко матері є найбезпечнішим джерелом поживних речовин, вітамінів та енергії, оскільки не містить жодних додаткових, шкідливих чи забруднюючих речовин.

Грудне молоко повністю покриває потреби дитини в поживних речовинах протягом перших 6 місяців життя, з 6 до 12 місяців продовжує задовольняти щонайменше половину потреб дитини в поживних речовинах, а протягом другого року життя – покриває третину цих потреб.

Захист від хвороб

Ранній початок грудного вигодовування – протягом години після народження дитини – забезпечує високий рівень захисту немовляти від інфекційних захворювань, зокрема – від кишково-шлункових інфекцій. Згідно з даними ВООЗ, виключно грудне вигодовування значно знижує ризик смерті внаслідок діареї, пневмонії та інших інфекційних захворювань, а у разі хвороби діти швидше одужують.

Грудне вигодовування може дати імунітет дитині на майбутнє від таких небезпечних хвороб як астма та діабет. Крім того, діти й підлітки, які в грудному віці отримували молоко матері, рідше страждають від надлишкової ваги або ожиріння у старшому віці.

При цьому грудне вигодовування не є альтернативою вакцинації. Воно не здатне захистити дитину від інфекцій, проти яких проводиться щеплення. Наприклад, дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, при інфікуванні кашлюком може тяжко захворіти і навіть померти.

Сенсорний, пізнавальний та інтелектуальний розвиток

Грудне вигодовування сприяє сенсорному та пізнавальному розвитку немовляти, а також закладає основу для подальшого інтелектуального розвитку. Дослідження доводять, що діти, яких годували грудьми, демонструють вищі результати академічної успішності та інтелектуального розвитку.

Крім цього, грудне вигодовування для дитини – це також відчуття безпеки.

ПЕРЕВАГИ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ ДЛЯ МАТЕРІ

Захист від небезпечних хвороб

Грудне вигодовування може допомогти знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу, раку яєчників та раку молочної залози.

Психічне здоров’я

Грудне вигодовування знижує ризик розвитку післяродової депресії.

Посилення емоційного зв’язку з дитиною

Грудне вигодовування посилює зв’язок матері з дитиною, сприяє покращенню та зміцненню сімейних відносин.

Безпека і комфорт

Грудне вигодовування – це найнадійніший, найбезпечніший та найдоступніший спосіб годування немовляти.

Природна контрацепція

Грудне вигодовування дозволяє робити перерви між вагітностями – гормональний вплив часто викликає відсутність менструацій. Це природний (хоча і не 100% надійний) метод попередження вагітності, відомий як метод лактаційної аменореї (до 90% у перші шість місяців з обов’язковим дотриманням усіх рекомендацій).

КОЛИ НЕ МОЖНА ГОДУВАТИ ГРУДЬМИ: ПРОТИПОКАЗАННЯ

Молоко матері є найбільш корисним продуктом харчування для немовлят, у тому числі передчасно народжених та хворих.  Грудне вигодовування не рекомендується або протипоказане у рідкісних випадках. У кожному конкретному випадку лікар повинен провести відповідне обстеження дитини та матері, щоб визначити, чи матиме грудне вигодовування негативний вплив на стан здоров’я жінки або новонародженої дитини, щоб зрозуміти, чи варто починати, переривати або зупиняти грудне вигодовування у конкретному випадку.

Основні протипоказання:

• у немовляти класична галактоземія, форма спадкових порушень обміну речовин;
• мати інфікована Т-лімфотропний вірусом людини I або II типу;
• мати приймає наркотичні засоби.

ВІЛ-інфіковані матері можуть годувати своїх дітей – за умови, що матері отримують антиретровірусну терапію та дотримуються порад лікаря.

Рекомендовано тимчасово припинити грудне вигодовування, якщо:

• у матері бруцельоз, який попередньо не лікували;
• мати приймає певні лікарські засоби, які не рекомендовані при грудному вигодовуванні;
• мати проходить процедуру цифрової рентгенографії з використанням радіофармацевтичних препаратів;
• у матері активна форма вірусу простого герпесу (ВПГ) з ураженнями в області грудей (матір може продовжувати грудне вигодовувати, якщо при цьому можливо повністю прикрити уражену частина грудей, щоб попередити передачу вірусу немовляті).

Матері можуть відновити грудне вигодовування після консультації з лікарем, який визначить, коли це знову стане безпечним для немовляти. Цим матерям необхідно забезпечити підтримку лактації, дізнатися, як стимулювати та підтримувати виробництво молока та годувати своїх немовлят пастеризованим донорським грудним молоком або сумішшю під час тимчасового припинення грудного вигодовування.

Рекомендовано тимчасово припинити грудне вигодовування, але дозволено годувати немовля зцідженим молоком матері:

• у матері активна форма туберкульозу і жінка попередньо не проходила відповідного курсу лікування (Примітка: матір може відновити грудне вигодовування після того, як пройде відповідне лікування і лікар підтвердить, що більше немає ризику передачі ТБ немовляті під час ГВ);
• протягом від 5 днів до пологів до 2 днів після пологів, у матері виявлені симптоми вітряної віспи (вітрянки).

Грудне молоко забезпечує захист від багатьох респіраторних захворювань, у тому числі і від грипу. Якщо у матері є підозра або підтверджений діагноз на грип, її варто вжити всіх можливих заходів для запобігання передачі вірусу немовляті, однак рекомендовано продовжувати грудне вигодовування.

Паління звичайних або електронних сигарет під час грудного вигодовування варто припинити. Внаслідок паління шкідливі хімічні речовини передаються через грудне молоко від матері до немовляти. Крім цього, можливе і мимовільне вдихання дитиною вторинного диму. Однак, матерям слід пам’ятати, що грудне вигодовування потрібно продовжувати, незалежно від того, чи вона зможе відмовитися від цієї шкідливої звички, чи ні. Грудне вигодовування забезпечує численні переваги для здоров’я, а грудне молоко матері є найкращим продуктом харчування для немовляти.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ

Рекомендації ВООЗ та ЮНІСЕФ щодо грудного вигодовування:

• забезпечити контакт «шкіра до шкіри» та прикладати дитину до грудей матері якнайшвидше після народження немовляти;
• якнайшвидше почати грудне вигодовування, найкраще – протягом першої години життя дитини;
• забезпечити перебування матері та новонародженої дитини в одній палаті 24 години на добу, щоб матір змогла годувати дитину на вимогу (тобто так часто, як хоче дитина, вдень і вночі);
• забезпечити виключно грудне вигодовування протягом перших шести місяців з народження – немовлятам не слід давати жодних інших продуктів харчування, навіть воду.
• не використовувати жодних сумішей, пляшечок, сосок чи пустушок, якщо можливе виключно грудне вигодовування.
• поступово вводити прикорм, починаючи з шести місяців, але продовжувати грудне вигодовування до досягнення дитиною віку двох років і старше.

Україна підтримує і розділяє ці рекомендації і створює умови, щоб забезпечити їх виконання.

Рак молочної залози – це захворювання, в результаті якого з мутованих клітин молочної залози утворюється злоякісна пухлина. За статистикою, серед усіх злоякісних новоутворень, дане зустрічається у жінок найбільш часто. З роками, як це не прикро, показники захворюваності на рак грудей зростають. Приблизно в 40% випадків рак молочної залози виявляють на пізніх стадіях, що пов’язано з особливостями захворювання. Коли пухлина тільки починає розвиватися і досягає в розмірах не більше 1-2 см, на самопочутті жінки це ніяк не відображається і новоутворення може лишитися непоміченим. Крім того, необхідність регулярного проходження обстежень усвідомлюють далеко не всі, що є основною причиною несвоєчасного виявлення хвороби.

Банальна істина: простіше попередити хворобу, ніж лікувати – працює і в випадку з онкологічними захворюваннями грудей. Що ж робити, щоб не стати жертвою раку молочних залоз? Для профілактики раку молочної залози важливо знати фактори, що впливають на ймовірність розвитку недуги. Серед них – гормональні захворювання (наприклад, ожиріння, цукровий діабет), травми молочних залоз, пізні перші пологи (після 30 років), відмова від годування грудьми, куріння, зловживання алкоголем, відсутність або нестача фізичної активності та неправильне харчування.

Знаючи про ці фактори, варто коригувати свій спосіб життя, а також не нехтувати обстеженнями, які будуть найнадійнішою профілактикою:

1. Носити правильну білизну. Занадто тісні бюстгальтери, без бретелей та пуш-ап травмують ніжні тканини молочної залози і дратують її нервові волокна, від цього страждають і тканини лімфатичних залоз. Тому підбирайте білизну строго за розміром, яка підтримує анатомічно правильне положення грудей. Наприклад, це може бути щільний безшовний бюстгальтер, обов’язково з натурального матеріалу.
2. Годувати грудьми. Лактація – найкраща профілактика раку грудей, так як гормони всього організму працюють на секрецію молока грудними залозами. Через штучне переривання грудного вигодовування в роботі гормональної системи може статися збій, що в свою чергу загрожує неправильним поділом клітин та утворенням пухлин.
3. Правильно харчуватися. В організмі людини присутні вільні радикали, які викликають злоякісне переродження клітин та тканин. Щоб їх нейтралізувати, дієтологи радять включити в свій раціон зелений чай, чорницю, цибулю, моркву, капусту та помідори.
4. Займатися фізичною культурою та спортом. Молочну залозу повинні оточувати сильні та міцні м’язи. Тому, роблячи щоденні вправи вдома або в спортзалі, особливу увагу потрібно приділяти зоні грудей.
5. Відмовитись від шкідливих звичок (куріння, зловживання алкоголем).
6. Уникати стресів, надмірного перебування на сонці та механічних пошкоджень грудей.

При виявленні захворювання на ранніх стадіях, 95% жінок одужують. Тому важливо бути уважною до свого самопочуття та будь-яких змін власного тіла. Загрозу здоров’ю можна розпізнати по ряду ознак. Якщо ігнорувати тривожні симптоми та пустити все на самоплив, наслідки можуть бути непоправними.

Пухлина швидко збільшується і на пізніх стадіях може навіть «проростати» в шкіру, м’язи або грудну клітку, а ракові клітини починають поширюватися по всьому організму. Якщо є неприємні відчуття та біль в одній з молочних залоз, якщо здається, що її структура змінилася при обмацуванні, якщо форма грудей або сосків стала іншою чи на шкірі з’явилися ямочки та нерівності, що помітні при піднятті рук – все це тільки частина сигналів, які закликають жінку в терміновому порядку йти до лікаря і які не можна ігнорувати.

Існують різні методи діагностики раку грудей: мамографія (рентгенівське дослідження молочних залоз, яке проводиться швидко і дає точні результати); ультразвукове дослідження; МРТ (магнітно-резонансна томографія – це свого роду «сканування» тканин, при якому отримують їх цифрове зображення, використовуючи магнітні поля); біопсія (забір клітинного матеріалу, який потрібен для того, щоб визначити, чи злоякісні клітини пухлини); самообстеження. Мамографія – одне з найбільш низькодозних рентгенівських досліджень. Згідно зі світовими даними, використання мамографії зменшило смертність від раку молочної залози на 25%, а виявлення злоякісних утворень на ранній стадії збільшилося до 80%.

Пам’ятайте! Виявити захворювання якомога раніше – отримати шанс на благополучне одужання

30 вересня 2020 року до КНП «Чигиринський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», в черговий раз, надійшла благодійна допомога у вигляді засобів індивідуального захисту, а саме захисних костюмів для медичного персоналу від ТОВ СП «Нібулон».

Висловлюємо щиру вдячність генеральному директору ТОВ СП «Нібулон» Олексію Вадатурському та директору філії «Чигирин» Євгенію Задніпряному за надану допомогу та підтримку закладів охорони здоров’я під час пандемії коронавірусної інфекції.

Ми цінуємо підтримку кожного, адже успіх подолання епідемії залежить також від згуртованості та єдності.

Наказ повністю

Це процес, під час якого імунна система людини стає захищеною від агента (імуногена). Коли ця система стикається з чужими для тіла молекулами, вона організовує імунну реакцію. Також вона розвиває здатність швидко реагувати на подальші такі випадки завдяки імунній пам’яті. Це є функцією набутого імунітету. Таким чином, шляхом контрольованого наражання людини на імуноген її тіло може навчитись себе захищати: це називають активною імунізацією. Пасивною імунізацією є пряме вживлення цих елементів у тіло, на противагу самостійному виробленню тілом цих часток.

Імунізацію проводять різними методами, найчастіше — шляхом вакцинації. Вакцини від мікроорганізмів, що спричинюють захворювання, здатні підготувати імунітет тіла й таким чином допомогти боротись або запобігти інфекції. Побутує думка, що імунізація є менш ризикованим та простішим шляхом набуття імунітету до певної хвороби, аніж перенесення м’якшої форми самої хвороби. Вона є важливою і для дітей, і для дорослих, адже може захистити від багатьох захворювань.

Імунізація не лише захищає дітей від смертельних захворювань, а й допомагає у розвитку імунної системи дитячого організму.

Через широке застосування імунізації певні інфекції та хвороби були майже повністю викорінені в певних регіонах та на планеті в цілому. Яскравим прикладом є захворювання на поліомієліт у США: внаслідок вчасної вакцинації дітей випадків цієї хвороби не було зафіксовано на території країни з 1979 року. Проте все ще існує ризик підхопити це захворювання в інших регіонах. Це стосується осіб, що ніколи не вакцинувались або не отримали необхідної дози повністю, або тих, що подорожують на території, де поліомієліт все ще є поширеним.

Активну імунізацію/вакцинацію вважають одним з десяти видатних досягнень охорони здоров’я у XX столітті.

На сьогоднішній день імунізація вважається одним з найефективніших методів боротьби зі всілякими небезпечними захворюваннями: правець, дифтерію, гепатит, кашлюк та багатьма іншими. Суть методу полягає у введенні людині спеціальної вакцини, яка активізує захисні реакції організму. Вперше даний процес був проведений в кінці 18-го століття.

Згідно з твердженнями фахівців, вакцинація допомагає запобігти безлічі смертей від інфекційних захворювань. Для того, щоб вироблявся імунітет правильно, а негативні наслідки були мінімальними, враховуються багато факторів. Серед них і вік, і стан здоров’я, і уразливість до певних хвороб деяких категорій населення. Варто відзначити, що імунізація – це відмінний спосіб профілактики як самих захворювань, так і їх широкого розповсюдження (наприклад, туберкульозу).

Активна імунізація

Може бути як природною, так і штучною. Природна імунізація виникає після перенесеної хвороби. Друга ж здійснюється шляхом введення вакцин.

Вакцини можуть бути живими, мертвими мікроорганізмами, хімічними, створеними за допомогою генної інженерії, багатокомпонентними, з фрагментами ДНК мікроба. Таким чином, активна імунізація сприяє тривалому ефекту, захищаючи організм від гострих інфекцій.

Введення вакцини може відбуватися різними способами: внутрішньовенно, у м’яз, під шкіру або внутрішньошкірно (найбільше ефективно).

При активній імунізації необхідний правильний розрахунок дози препарату. Якщо норма перевищена, можливий рецидив хвороби. При її зниженні вакцинація буде малоефективною.

Живий вірус, розмножуючись в організмі, стимулює клітинний, секреторний, гуморальний імунітет. Однак такий спосіб імунізації має свої недоліки. Насамперед можливе прогресування хвороби. Також такі вакцини однокомпонентні, так як комбінація їх з іншими мікроорганізмами може дати непередбачену реакцію.

Активна імунізація – це спосіб, який не підходить для людей з імунодефіцитом, пацієнтам з лейкозом, лімфомою, а також тим, хто проходить радіотерапію. Забороняється введення таких вакцин і вагітним жінкам.

Застосування анатоксинів

Нерідко при імунізації застосовують анатоксини. Це речовини, які одержують шляхом впливу на токсин формаліном. Таким чином, він знешкоджується, але зберігає імуномодулюючі властивості. Такі анатоксини використовують для щеплення від правця, дифтерії. Цю вакцинацію проводять у два етапи, перерва між якими повинен становити приблизно 15 місяця. Потім через рік проводять ревакцинацію.

Пасивна імунізація

Тимчасовий імунітет створюється з допомогою пасивної імунізації. При цьому вводяться антитіла до певних антигенів.

Як правило, цей спосіб використовується за умови, коли активна імунізація не була проведена, для лікування укусів павуків, змій.

Таким чином, пасивна імунізація – це метод, який дає лише короткочасний ефект (хоча і миттєвий) і зазвичай застосовується після контакту зі збудником. Використовують при цьому такі препарати, як людський імуноглобулін (нормальний та специфічний), спеціальні сироватки.

Показаннями до використання імуноглобулінів є профілактика гепатиту, кору, імунодефіцитний стан, затяжні запальні процеси та інфекції. Отримують імуноглобулін з плазми крові дорослої людини. Її попередньо тестують на наявність інфекції. Вводять такі препарати внутрішньом’язово. Максимальна кількість антитіл спостерігається вже на другу добу. Приблизно через 4 тижні вони розпадаються. Деколи при ін’єкції виникають хворобливі відчуття. Тому фахівці рекомендують вводити препарати досить глибоко.

                Асоційовані препарати для вакцинації

У ряді випадків практикується асоційована імунізація. Це використання препаратів, які складаються з різних антигенів. Головною перевагою даного способу є зменшення кількості ін’єкцій, необхідних для запровадження кожного антигену. До того ж така вакцинація сприяє виробленню імунітету за досить короткий строк і дозволяє комбінувати антигени в різних варіантах (в залежності від ситуації епідеміологічної обстановки). Яскравим представником є препарат від коклюшу, правця та дифтерії.

Турова вакцинація

Для того щоб швидко роз’єднати ланцюг передачі певного захворювання, проводиться турова імунізація. Це комплекс заходів, спрямованих на проведення вакцинації дітей (незалежно від того, чи були вони щеплені раніше).

Зазвичай терміни турової імунізації складають від одного тижня до одного місяця. Основна мета таких дій полягає у щепленні всіх груп населення від певної хвороби. Часто такі заходи проводяться в країнах, що розвиваються (поширення інфекції там зустрічається часто, а документація про вакцинацію, як правило, відсутня).

Основні принципи вакцинації

1. Вакцинація стимулює імунну відповідь шляхом утворення в організмі специфічних клітин пам’яті.

2. Наступна інфекція тим же агентом викликає стійку, більш швидку імунну відповідь.

3. Для отримання вакцин використовують штами патогенів, вбиті або ослаблені, їх субклітинні фрагменти або токсини.

4. Вакцини повинні бути безпечними та доступними.

Післявакцинальні ускладнення

Це небажані патологічні процеси, що розвинулися після й імовірніше за все внаслідок імунізації та характеризуються тяжкими або стійкими порушеннями у стані здоров’я після щеплення і потребують серйозних терапевтичних втручань, наприклад анафілактичний шок, судоми, неврологічні порушення, алергійні реакції різного ступеня тяжкості.

Післявакцинальна реакція

Порушення стану здоров’я, що розвинулося після й імовірніше за все внаслідок імунізації, яке швидко минає без наслідків і характеризується короткою тривалістю (від кількох годин до 1-2 діб). ПВР виникають з достатньо високою постійністю та частотою, а також мають характерний і стереотипний перебіг для зазначеної вакцини. Прояви та частота ПВР визначають ступінь реактогенності вакцини.

Причини ускладнень

• недотримання технології виготовлення вакцин і анатоксинів (недостатня інактивація токсинів, контамінація вакцин тощо);
• порушення вимог транспортування та збереження вакцин і анатоксинів (змінення фізико-хімічних властивостей, порушення вакууму та стерильності);
• порушення правил і техніки проведення щеплення (використання багаторазового інструментарію, невідповідність місця та способу введення виду вакцини), перевищення дози введеного препарату тощо;
• недостатньо ретельний відбір осіб, яким проводять щеплення (невиявлені супутня патологія, протипоказання тощо);
• індивідуальна непередбачуваність (неочікувана сильна алергійна реакція на повторне введення вакцини тощо).

Як допомогти дитині перенести вакцинацію

Ін’єкції викликають у дітей больові відчуття (короткочасні). Тому перед вакцинацією дитину бажано заспокоїти.

Якщо після щеплення піднімається температура (особливо вище 39 °С), слід дати лікарські препарати для її зниження. Як правило, в цей період дитина вередує, погано їсть. Не варто проводити з ним активні ігри, примушувати їсти. Краще вибрати якісь спокійні заняття. Необхідно створити в приміщенні комфортні кліматичні умови: повітря не повинен бути сухим, а температура – занадто високою.

Варто пожаліти дитину, приділяти їй увагу, адже в цей час вона особливо цього потребує. Якщо після вакцинації від кору, краснухи і т. п. з’явилася висипка, то це не повинно насторожувати. Зазвичай вона проходить через кілька днів.

Однак будь-які тривалі зміни в поведінці, судоми, проблеми з диханням, млявість упродовж тривалого часу – серйозний привід звернутися до фахівця.

Українське суспільство потребує більшої обізнаності щодо проблематики вакцинації. Лише спільними зусиллями громадськості, медиків та представників влади, які визнають цю проблему, Україна може досягти змін на краще.

Повернемо довіру населення до профілактичних щеплень!

Останнім часом багато дискусій ведеться навколо питання доцільності планової імунопрофілактики. Дуже часто з`являються незрозумілі фільми, які не мають наукового підґрунтя і публікації проти щеплень з порадами, так званих, фахівців.
Особливо прикро, коли такі поради дають лікарі-гомеопати, знахарі, травники, які ніколи не працювали у клініці і не бачили, до прикладу, дітей із дифтерією. Часто ці люди взагалі не мають ліцензії на такий вид діяльності.
Це спричинило те, що батьки дезорієнтовані і практично не знають, як правильно себе повести. У багатьох випадках вони відмовляються робити щеплення дітям раннього віку. Це надзвичайно небезпечно, бо саме вони є найчутливішою групою населення.
Робити чи не робити своєму малюку щеплення – це основне питання, яке постає перед кожною молодою мамою, тим паче, що останнім часом вони все частіше чують про можливість відмовитись від цієї маніпуляції.
Впродовж останніх років значно побільшало батьків, які побоюються, а то й відмовляються робити будь-які щеплення своїм дітям. Проте, профілактична вакцинація досі вважається одним із найбільших досягнень медицини.
Якщо ж батьки відмовляються від щеплень, то інакше, як прояв безвідповідальності це не можна трактувати.
Метою проведення щеплень є створення умов несприйнятливості до інфекційних хвороб шляхом їхньої імітації. Для цього в організм малюка вводять ослаблений збудник хвороби. У відповідь на це організм починає виробляти захисні реакції й перемагає штучну хворобу, а «пам`ять» про неї залишається.
Деякі вакцини вже з першого разу забезпечують організму стійкий імунітет. До них належать щеплення від кору та свинки.
Рекордсменом за терміном дії імунного захисту можна вважати щеплення проти правця – понад 20 років.
Нині наша держава забезпечує вакцинацію проти десяти недуг:
• туберкульозу,
• дифтерії,
• правця,
• кашлюка,
• поліомієліту,
• гепатиту В,
• гемофільної інфекції,
• кору,
• краснухи і паротиту.
Всі ці щеплення — безкоштовні.
Раніше ми використовували російські вакцини, а тепер все більше ті вакцини, які використовує вся Європа.
Всі закуплені державою вакцини відповідають встановленим в країні вимогам.
Якщо взяти для порівняння інші країни, то, окрім передбачених українським календарем щеплень там ще проводять щеплення проти пневмококової інфекції, у деяких — щеплення проти менінгококової інфекції. Але ці щеплення там не безкоштовні.
Надзвичайно важливо зробити щеплення вчасно, згідно з національним календарем щеплень.
Якщо перебіг вагітності у матері був без ускладнень, дитина народилася доношеною і в неї немає інших протипоказань до щеплень, то перше щеплення зазвичай робиться ще в пологовому будинку. Це вакцина проти туберкульозу, яку вводять дитині на 3-5-й дні після народження. Якщо в дитини є певні протипоказання до щеплення, то його виконують пізніше, через 2-3 тижні.
Профілактичні щеплення – єдиний надійний засіб профілактики інфекційних захворювань.
Незважаючи на те, що вакцинація давно стала визнаним у всьому світі способом профілактики інфекційних захворювань, далеко не всі батьки ставляться до вакцинації без упередження.
Насамперед немотивована відмова від щеплень свідчить про низьку санітарну культуру населення.
• Часто люди не прислухаються до порад медичних працівників – людей компетентних, а діють лише відповідно до власних переконань, що найчастіше свідчить про недостатнє розуміння проблеми.
• Інша причина – релігійні переконання. Існують навіть спеціально розроблені буклети для роботи з релігійними людьми.
Саме завдяки вакцинації в Україні немає спалахів епідемії на хвороби, проти яких проводяться профілактичні щеплення.
1. Дану ситуацію можна пояснити існуванням колективного імунітету. Це коли 95-97% населення країни мають щеплення проти тієї чи іншої хвороби.
2. Якщо колективний імунітет менший за 95%, то рано чи пізно кількість хворих наблизиться до епідеміологічного порогу.
3. І це ще раз підкреслює надзвичайну важливість планової імунопрофілактики.
4. Ті, хто відмовився від вакцинації, живуть поки що за рахунок тих, хто щепився. Якщо дітей, які не щепляться, стане більше, розплачуватися доведеться нам усім.
5. На жаль, багато людей зараз вважає, що краще, аби дитина перехворіла інфекційним захворюванням в дитячому віці, ніж зробити щеплення.
6. Така думка — помилкова. Для організму це дуже серйозне випробування. Навіть при легкій формі захворювання можуть з`явитися ускладнення. І вони виникають не через день-два, а через рік і навіть багато років. Людина навіть не здогадуватиметься, що це наслідки перенесеної колись у дитинстві хвороби.
МІФИ ПРО УСКЛАДНЕННЯ
Введення будь-якої з вакцин викликає у відповідь реакцію організму, яка іноді має клінічні прояви.
• Це так звані звичайні або нормальні вакцинальні реакції, які означають зміни в організмі, що стаються після введення тієї чи іншої вакцини.
• У більшості дітей виникає фізіологічна реакція на щеплення: почервоніння та затвердіння на місці введення вакцини, які швидко минають, може підвищитися температура тіла до 37-38,5 градусів за Цельсієм.
• Така реакція цілком природна і не потребує ніякого втручання. Якщо ж у дитини дуже висока температура тіла (вище 39 градусів), судоми, гострий напад головного болю, надмірна збудженість тощо, – це свідчить про ускладнення, і варто звернутись до лікаря.
ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ПІДГОТОВКИ МАЛЮКА ДО ВАКЦИНАЦІЇ
Щоб вакцинація відбулась успішно, батькам потрібно:
1. Насамперед відвідати лікаря, що спостерігає дитину, аби впевнитись, що малюк повністю здоровий.
2. Можливо педіатр вирішить проконсультувати малюка у невролога, імунолога, або скласти індивідуальний план імунізації.
3. Для повноти інформації мамі потрібно спостерігати за дитиною декілька днів до щеплення, звернути увагу на її сон, настрій, апетит, стілець, температуру тіла тощо. Наприклад, якщо протягом цього часу батьки відмічатимуть неспокійний сон, поганий апетит, зміни у випорожненнях свого немовляти, то щеплення слід трохи відстрочити.
4. В день запланованої вакцинації не слід вводити нові продукти харчування, а якщо дитина на грудному вигодовуванні, матері потрібно відмовитись від прийому «нових» продуктів.
5. Потрібно намагатись обмежити контакт з хворими дітьми, аби запобігти захворюванню на респіраторні інфекції.
6. Свою домашню аптечку необхідно поповнити жарознижуючими засобами.
Більшість батьків, відмовляючись від щеплень, мотивують свої дії страхом перед ускладненням вакцинації. Але ми забуваємо, що небезпечними можуть бути будь-які медикаменти та і продукти харчування також, але ця небезпека є мінімальною, особливо в порівнянні з небезпекою самого захворювання.
То невже завжди батьки виключно дбають про безпеку своїх малюків, чи відмова від щеплень є не що інше, як дань моді?
 Безумовно, коли ми не проводимо щеплення, ми в незрівнянно більшій мірі ризикуємо і їх здоров`ям, та навіть життям.
 Вибрати мінімальний ризик – це мудрість, це значить слідувати здоровому глузду та бути нормальними, відповідальними батьками.
Відмовитись від щеплень – означає паразитувати на тих, хто щеплений, на тих, хто своєю свідомістю не допустив епідемії того чи іншого небезпечного захворювання.