Домашнє насильство – це серйозна соціальна проблема, яка зачіпає мільйони людей по всьому світу, і Україна не є винятком. Це складне і багатогранне явище, яке може включати фізичне, психологічне, сексуальне та економічне насильство, яке відбувається в сім’ї. На жаль, часто жертвами таких дій стають жінки та діти, хоча і чоловіки також можуть страждати від домашнього насильства.

Ситуація з домашнім насильством в Україні залишається напруженою. Згідно з даними різних досліджень та звітів, значна частина населення стикалася з різними формами домашнього насильства впродовж свого життя. Пандемія COVID-19, війна ще більше поглибила цю проблему, оскільки багато сімей опинилися в ізоляції, що ускладнило доступ жертв до допомоги та підтримки.

Незважаючи на те, що Україна робить кроки до покращення законодавства та системи підтримки жертв домашнього насильства, все ще існує багато викликів у цій сфері. Це включає обмежений доступ до ресурсів, недостатню проінформованість серед населення про наявні механізми допомоги, та суспільні стереотипи, які часто замовчують або знецінюють серйозність проблеми.

У цій статті ми розглянемо, як розвивалася проблема домашнього насильства в Україні, які кроки можуть зробити жертви для отримання допомоги та підтримки, а також як суспільство та держава можуть допомогти у боротьбі з цим явищем.

Історичний контекст домашнього насильства в Україні

Історія домашнього насильства в Україні глибоко вкорінена в соціальні, культурні та історичні контексти. Традиційно, сімейні стосунки в Україні будувалися на патріархальних засадах, де глава сім’ї мав значну владу та контроль над іншими членами сім’ї. Така структура не рідко вела до зловживань, особливо стосовно жінок та дітей, але ці випадки зазвичай залишалися в межах сімейного кола і не вважалися суспільною проблемою.

Протягом ХХ століття, особливо після розпаду Радянського Союзу, українське суспільство почало переживати значні зміни. Під впливом глобалізації та демократизації зросла увага до прав людини, включаючи проблеми домашнього насильства. Відкриті дискусії та доступ до інформації поступово змінили суспільне сприйняття цього явища, від побутового конфлікту до серйозного порушення прав і свобод.

Важливим кроком у боротьбі з домашнім насильством стало прийняття ряду законодавчих актів. Зокрема, в 2001 році було прийнято закон “Про запобігання насильству в сім’ї”, який вперше визначив домашнє насильство як правопорушення та запровадив заходи захисту жертв. У 2017 році прийняття нових поправок до цього закону та інших нормативно-правових актів зробило законодавство ще більш ефективним, розширивши визначення насильства та механізми захисту жертв.

Ці зміни в законодавстві та зростання суспільної свідомості сприяли посиленню захисту прав жертв та створенню системи підтримки, включаючи гарячі лінії, кризові центри та інші ресурси. Також важливим було введення освітніх програм, які спрямовані на роз’яснення проблеми домашнього насильства та способів її вирішення на різних рівнях суспільства.

Статистика та факти про домашнє насильство в Україні

Домашнє насильство залишається вагомою проблемою в Україні, що підтверджується статистикою та дослідженнями. За даними, наданими Національною поліцією України, кількість зареєстрованих випадків домашнього насильства зросла протягом останніх років. Наприклад, у 2022 році було зареєстровано понад 244.000 випадків домашнього насильства, що на 20% більше, ніж у попередньому році. Тоді як у 2023 році правоохоронці зареєстрували понад 192 тисячі заяв щодо домашнього насильства.

Організація Ла Страда-Україна, яка займається питаннями протидії домашньому насильству, зазначає, що більшість випадків насильства відбувається за закритими дверима та часто не звертає на себе увагу суспільства. Пандемія COVID-19 також зіграла свою роль у збільшенні випадків насильства через збільшення стресу та ізоляції сімей.

Дослідження проведене ООН Жінки в Україні показує, що близько 75% жертв домашнього насильства – це жінки та дівчата. Водночас, значна кількість випадків не реєструються через страх, стигматизацію та відсутність довіри до правоохоронних органів.

Окрім фізичного насильства, в Україні поширені також форми психологічного та економічного насильства. За даними Центру Рівних Можливостей, економічне насильство, яке включає контроль над фінансами та обмеження в доступі до ресурсів, є однією з найменш очевидних, але поширених форм зловживань.

Ці дані підкреслюють необхідність посилення заходів протидії домашньому насильству в Україні, забезпечення доступу до правової допомоги для жертв, та проведення освітніх кампаній для підвищення обізнаності суспільства про цю проблему.

Що робити жертві домашнього насильства? Кроки, які може зробити жертва

Бути жертвою домашнього насильства – це вкрай травматичний досвід, але важливо пам’ятати, що існують кроки, які можна зробити, щоб знайти безпеку та отримати необхідну підтримку.

1. Звернення за допомогою: Перший і найважливіший крок – це знайти безпечний спосіб звернутися за допомогою. Це може бути дзвінок у поліцію, звернення до родичів чи друзів, або зв’язок із спеціалізованими організаціями, які надають допомогу жертвам домашнього насильства. В Україні існує Національна гаряча лінія з питань запобігання насильству в сім’ї, де можна отримати консультацію та підтримку.
2. Розробка плану безпеки: Важливо мати план, який допоможе залишитися в безпеці у випадку загострення ситуації. Це може включати визначення безпечного місця, куди можна швидко виїхати, а також підготовку необхідних документів та особистих речей.
3. Правова підтримка: Звернення по правову допомогу є критичним аспектом захисту своїх прав та інтересів. Це може включати отримання тимчасового чи постійного ордера на захист, консультації щодо сімейного законодавства, а також допомогу у веденні судових справ. В Україні існують організації, які надають безкоштовну правову допомогу, наприклад, Центр Рівних Можливостей.
4. Психологічна підтримка: Переживання домашнього насильства може залишити глибокі психологічні рани. Професійна психологічна допомога є важливою для відновлення психічного здоров’я та самопочуття. Це може бути індивідуальна терапія, групові заняття або підтримка через спеціалізовані центри.
5. Соціальна підтримка: Інтеграція в спільноту, яка розуміє та підтримує жертв домашнього насильства, може бути надзвичайно корисною. Це допомагає відновити соціальні зв’язки та відчути підтримку і розуміння.

Важливо пам’ятати, що ви не одні, і є багато ресурсів та людей, готових допомогти. Відновлення після домашнього насильства вимагає часу та підтримки, але з правильною допомогою та ресурсами, нове життя без насильства є можливим.

Ресурси та організації, які можуть допомогти

Жертвам домашнього насильства в Україні доступні різноманітні ресурси та організації, які можуть надати необхідну допомогу та підтримку. Ось деякі з них:

1. Національна гаряча лінія з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної рівності: Телефон 0-800-500-335 або 116-123 безкоштовні в Україні. Ця гаряча лінія пропонує конфіденційну психологічну, правову та соціальну підтримку.
2. Ла Страда-Україна: Ла Страда-Україна пропонує консультаційні послуги, правову допомогу, а також проводить роботу з підвищення обізнаності суспільства про проблеми насильства.
3. Центр Рівних Можливостей: Центр Рівних Можливостей надає правову підтримку та консультації з питань, пов’язаних з дискримінацією та насильством, а також зосереджений на захисті прав жінок.
4. Кризові центри та притулки: По всій Україні функціонують кризові центри та притулки для жертв домашнього насильства. Вони надають тимчасовий притулок, психологічну підтримку та допомогу в вирішенні побутових питань.
5. ООН Жінки в Україні: ООН Жінки активно працює над питаннями гендерної рівності та емпауерменту жінок, включаючи боротьбу з домашнім насильством.
6. Соціальні служби: Місцеві відділення соціальних служб також можуть надати підтримку та інформацію про доступні ресурси та послуги для жертв домашнього насильства.

Важливо пам’ятати, що звернення за допомогою є сильним кроком, і є багато організацій, готових підтримати та допомогти у вирішенні цих складних ситуацій. Незалежно від того, чи потрібна вам термінова допомога, правова підтримка, чи психологічна консультація, існують ресурси, які можуть допомогти вам знайти шлях до безпечнішого і здоровішого життя.

Важливим кроком у захисті від домашнього насилля є ратифікація Стамбульської Конвенції .Тому будемо вважати, що з ратифікацією Стамбульської Конвенції ситуація щодо захисту жінок та інших осіб, які страждають від насильства, має змінитися на краще.

Заключення

Підводячи підсумки, можна сказати, що проблема домашнього насильства в Україні – це складне та багатогранне явище, яке потребує комплексного підходу. Стаття розкрила історичний контекст цієї проблеми, вказала на важливість змін в законодавстві та суспільній свідомості, висвітлила актуальну статистику та реалії, з якими стикаються жертви, а також обговорила конкретні кроки, які можуть зробити жертви для отримання допомоги.

Наш заклик до дії – це не лише підвищення обізнаності про цю проблему, але й активне втручання та підтримка тих, хто страждає від домашнього насильства. Кожен із нас може зробити свій внесок: від поширення інформації про доступні ресурси та служби підтримки до активної участі у роботі громадських організацій, які борються з цією проблемою.

Ми також можемо допомогти, будучи уважними та чуйними до проблем інших, не ігнорувати сигнали про можливе насильство та надавати підтримку тим, хто її потребує. Важливо пам’ятати, що домашнє насильство – це не лише приватна справа, але й велика соціальна проблема, яка вимагає нашої уваги та активності.

Від кожного з нас залежить, як ми реагуємо на виклики, з якими стикається наше суспільство, і наша спільна відповідальність – допомогти створити безпечне та здорове середовище для всіх.

Враховуючи наявність контролю та те, що всі дії, пов’язані з насильством, мають бути криміналізовані, органи Національної поліції, незалежно від їхнього бажання, будуть змушені відкривати провадження та проводити реальні відповідні дії з розслідування. Тому вважаємо, що жертви насильства матимуть більше прав і будуть захищенішими, а кривдники перестануть почуватися безкарними.

І саме для того, аби бути захищеною, варто звернутись до адвоката, аби юрист допоміг притягнути кривдника до відповідальності і допоміг втановити через суд обмежувальний припис, тобто заборону кривднику наближатися до Вас.