shadow

Грип, застуда чи коронавірус?

Коронавірус COVID-19 має інші симптоми, ніж звичайна застуда чи грип.

У Міському центрі громадського здоров’я Києва створили інфографіку, яка показує мешканцям столиці відмінності між захворюваннями на грип, застуду та коронавірус COVID-19.

Водночас медики попереджають, що при проявах симптомів захворювання необхідно повідомити свого сімейного лікаря телефоном, бути з ним на зв’язку та дотримуватися його рекомендацій.

Крім того, працюють телефонні «Гарячі лінії», куди також можна звернутися в разі виявлення симптомів, схожих на ознаки коронавірусу в Черкаській області в робочий час  з 08 до 18 год.(крім суботи та неділі) за телефонними  номерами  64-91-82 та 64-92-39.

  В КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня» – цілодобова гаряча лінія  за телефоном  2-56-21.

Рік медсестринства 2020

П Л А Н

заходів  КНП «Чигиринський районний центр первинної медико-санітарної допомоги

Чигиринської районної ради» присвячений до «Рік медсестринства 2020»

 

№№

п/п

Найменування заходу, спрямованого на досягнення очікуваного результату Строк виконання Відповідальний за виконання
1. Розробити, затвердити  та впроваджувати  регіональний план заходів «Рік медсестринства 2020» в КНП «ЧРЦ ПМСД ЧРР».

 

січень 2020р. Заст.гол.лікаря з мед.обслуговування населення Приблуда Н.І.,

гол.м/с Чуприна А.М.,

 

2. Розробити Анкети та проводити щоквартальне опитування медичних сестер та братів, щодо стану медсестринства в закладі.

 

щоквартально 2020р. гол.м/с Чуприна А.М.,

старша м/с Білик Т.В.,

Рада медичних сестер

3. Брати участь в обласних конференціях з питань актуальних проблем медсестринства. 2020р. гол.м/с Чуприна А.М.

 

4. Розробити  і впровадити в закладі стандартів операційних процедур , виконання основних сестринських маніпуляцій, алгоритмів, рекомендацій щодо  інфекційної  безпеки персоналу і пацієнтів.  Провести аналіз записів пацієнтів в книгах скарг та пропозицій. 2020р. Заст.гол.лікаря з мед.обслуговування населення Приблуда Н.І.,

гол.м/с Чуприна А.М.,

старша м/с Білик Т.В., Рада медичних сестер

5. Взяти участь у обласній конференції «Організація роботи Ради  медичних сестер, функції та завдання» з обговоренням актуальних проблем медсестринства.

 

червень 2020р. гол.м/с Чуприна А.М.

 

6. Провести регіональну конференцію присвячену роботі Ради медичних сестер з роз’ясненням щодо завдань та функцій  Ради медичних сестер в зростанні престижу мед сестринської професії. Заст.гол.лікаря з мед.обслуговування населення Приблуда Н.І.,

гол.м/с Чуприна А.М.,

старша м/с Білик Т.В., Рада медичних сестер

 

7. Організація та проведення регіонального конкурсу  «Краща  медична сестра 2020 року». квітень 2020р. Заст.гол.лікаря з мед.обслуговування населення Приблуда Н.І.,

гол.м/с Чуприна А.М.,

старша м/с Білик Т.В., Рада медичних сестер

 

8. Взяти участь в обласній урочистій конференції до Міжнародного дня  медичних сестер.

 

травень 2020р. гол.м/с Чуприна А.М.

 

9. Провести формування при Раді медичних сестер, сектор медичних сестер, функціями якого буде  розробка, формування навчальних  матеріалів  для використання їх у процесі професійного розвитку.

 

травень 2020р. гол.м/с Чуприна А.М.,

старша м/с Білик Т.В., Рада медичних сестер

 

10. Провести аналіз роботи  медсестринської служби КНП «ЧРЦ ПМСД ЧРР» за 2020 рік.

Розробити та затвердити план, щодо розвитку медсестринства в закладі на 2021 рік.

грудень 2020р. Заст.гол.лікаря з мед.обслуговування населення Приблуда Н.І.,

гол.м/с Чуприна А.М.,

старша м/с Білик Т.В., Рада медичних сестер

11. Використовувати  логотип, при проведенні конференцій та інших заходів, розроблений до «Рік медсестринства в Україні 2020». Використовувати девіз – «З турботою та любов’ю до людей».

 

2020 рік Заст.гол.лікаря з мед.обслуговування населення Приблуда Н.І.,

гол.м/с Чуприна А.М.,

старша м/с Білик Т.В., Рада медичних сестер

 

12. Провести випуск статті до місцевої газети та на сайт закладу, присвячений до «Рік медсестринства в Україні 2020». 2020 рік Заст.гол.лікаря з мед.обслуговування населення Приблуда Н.І.,

гол.м/с Чуприна А.М.,

старша м/с Білик Т.В., Рада медичних сестер

Гарячу лінію щодо питань з коронавірусу запровадили на Черкащині

Управлінням охорони здоров’я Черкаської обласної державної адміністрації запроваджена “гаряча лінія”  для оперативного інформування населення  Черкаської області та раннього виявлення симптомів, схожих на  коронавірусну інфекцію (COVID-19).

“Гаряча лінія” яка надає інформацію щодо отримання медичної допомоги у разів виявлення симптомів в Черкаській області працює в робочий час  з з 8:00 до 18:00 (окрім суботи та неділі) за номерами 64-91-82 та 64-92-39

Імунізація

Імунізація

Інфекційні хвороби небезпечні своїми ускладненнями, що можуть призвести до інвалідності, а деякі — навіть до смерті. Інфекційні хвороби, від яких (або від тяжких ускладнень яких) можна захиститися за допомогою імунізації, передаються від інфікованої особи до здорової, як правило, повітряно-крапельним шляхом.

Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, і який зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.

До інфекцій, яким можна запобігти щепленнями, належать: кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, гепатит B, гемофільна інфекція, пневмококова інфекція, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, вітряна віспа, гепатит A, папіломавірусна інфекція та інші.

Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби.

Вакцинація має на меті захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу та появі ускладнень від неї.

Дитина, яка не отримала щеплення проти тих чи інших інфекцій, наражається на великий ризик захворіти, особливо якщо таких дітей стає з року в рік більше.

Застосування вакцин знижує вірогідність поширення відповідних інфекцій у сотні разів. На сьогоднішній день альтернатив вакцинації з метою профілактики захворювання на відповідні інфекції немає.

Ризик поширення захворювань серед дітей, які не отримали щеплення, значно вищий, ніж у захищених шляхом вакцинації.

Досягнення вакцинації

Щороку завдяки щепленням у світі вдається зберегти 2,5 млн дитячих життів. Ось кілька фактів про досягнення вакцинації:

  • завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу;
  • захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, ще трохи й людство назавжди знищить цю страшну хворобу;
  • знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки;
  • глобальна смертність від кору знизилася на 75%;
  • знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів.

Колективний імунітет

Охоплення вакцинацією на рівні 95% населення країни дає можливість забезпечити повноцінний захист населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями, — це називається колективним імунітетом. У разі зниження популяційного імунітету рівень захворюваності на інфекції, проти яких здійснюють вакцинацію, зростає.

ВООЗ застерігає, що якщо рівень охоплення населення країни щепленнями падає на кілька % це створює сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб, що нижчий колективний імунітет, то вище шанс виникнення спалахів та епідемій.

Календар щеплень

В різних країнах до Національного календаря щеплень включені різні інфекційні хвороби, для запобігання яких проводиться вакцинація. Перелік цих хвороб залежить від рівня інфекційної захворюваності в країні, фінансових можливостей, доведених наукою доказів, щодо доцільності та ефективності вакцин, рекомендацій фахівців тощо.

Вакцинація в Україні проводиться у відповідності до Календаря щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, і на сьогодні, за умови його дотримання, він є найоптимальнішим для забезпечення повноцінного імунітету.

Профілактичні щеплення населенню в Україні здійснюють відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні». Цим наказом затверджено Календар щеплень, який визначає зокрема:

  • перелік та порядок здійснення щеплень;
  • порядок вакцинації дітей з порушеним графіком щеплень;
  • порядок щеплення осіб з особливостями стану здоров’я;
  • рекомендовані щеплення тощо.

У цьому Календарі основні терміни вжито в таких значеннях:

  • вакцинація (щеплення, імунізація) — створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини, анатоксину чи імуноглобуліну;
  • первинний вакцинальний комплекс — курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб;
  • ревакцинація — повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб.

Обов’язкові щеплення роблять з першого дня життя:

  • щеплення проти гепатиту В роблять у пологовому будинку в першу добу після народження;
  • щеплення проти туберкульозу роблять на 3–5 добу життя дитини;
  • у 2 місяці дитина отримує друге щеплення проти гепатиту В;
  • у 2 місяці роблять першу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
  • у 4 місяці роблять другу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
  • у 6 місяців роблять третю вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В;
  • у 12 місяців роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (1-ша доза) та ревакцинацію проти Хіб-інфекції;
  • у 18 місяців роблять першу планова ревакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту;
  • у 6 років роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (2-га доза) та ревакцинацію проти дифтерії, правця, поліомієліту;
  • у 14 років роблять ревакцинацію проти поліомієліту;
  • у 16 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця;
  • надалі, з 26 років, кожні 10 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця.

Наказом МОЗ України від 18.05.2018 № 947 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 2018 р. під № 659/3211) внесено зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні.

В Календарі залишаються обов’язкові щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гемофільної інфекції.

Зміни стосуються щеплення проти туберкульозу, відмінена ревакцинацію в 7 років, дітей  будуть вакцинувати один раз на 3–5 добу життя.

Другу дозу вакцини проти гепатиту В перенесено з першого місяця життя дитини на другий, що дозволить застосовувати багатокомпонентну вакцину, яка буде давати захист відразу від декількох захворювань та зменшить кількість візитів до закладу охорони здоров’я.

10 грудня 2019 р. набрали чинності зміни до Календаря профілактичних щеплень та Переліку медичних протипоказань, затверджені Наказом МОЗ України від 11 жовтня 2019 р. № 2070.

Що треба знати про поліомієліт

24 жовтня – Світовий день боротьби з поліомієлітом

Поліомієліт неможливо вилікувати, але йому можна запобігти, зробивши щеплення. Найбільш вразливими до поліомієліту є діти до п’яти років, саме тому перше щеплення діти отримують у перші місяці життя. Разом з Центром громадського здоров’я та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) розказуємо про симптоми і можливі ускладнення поліомієліту, а також відповідаємо на поширені питання про щеплення.

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ПОЛІОМІЄЛІТ

Поліомієліт – це гостре інфекційне захворювання. Поліовірус поширюється від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше – через брудні руки, заражену їжу та воду.

Захворіти на поліомієліт може кожна невакцинована людина – і дитина, і дорослий. Але найбільш сприйнятливі до вірусу поліомієліту діти у віці до 5 років.

Перебіг хвороби характеризується ураженням ЦНС, виникненням паралічів. Хвороба може призвести до смерті.

СИМПТОМИ І ЛІКУВАННЯ ПОЛІОМІЄЛІТУ

Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом може тривати від 4 до 35 днів, після чого може розвинутися поліомієліт. При цьому прояви хвороби можуть бути різними:

  • Жодних симптомів — без будь-яких проявів хвороба протікає у понад 70% випадків, що робить її особливо небезпечною для оточуючих.
  • Грипоподібні симптоми — лихоманка, головний біль, біль у животі й горлі, нудота і блювання — протягом кількох днів може проявлятися один чи кілька з них. За такої форми хвороби, яка виникає у 25% випадків, вірус розповсюджується найактивніше, залишаючись непомітним через схожість з симптомами грипу.
  • Рухові розлади — сильний біль у вражених м’язах і рухові розлади аж до повного паралічу, який може розвинутися за кілька годин. Параліч може вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя.

Ураження дихальних м’язів часто призводить до смерті. При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м’язів не відновлюється.

Дуже рідко симптомом ураження поліовірусом центральної нервової системи також буває менінгіт.

На сьогодні не існує спеціального противірусного лікування поліомієліту.

УСКЛАДНЕННЯ ПОЛІОМІЄЛІТУ

Близько 5% хворих помирають. В основному – через порушення дихання при паралічі дихальної мускулатури.

У одного з 200 хворих розвиваються деформації хребта і кінцівок, що стають причиною інвалідності.

Інші небезпечні ускладнення поліомієліту – пневмонія, міокардит, важкі шлунково кишкові розлади з кровотечею, проривом, виразками, кишкова непрохідність.

ПРОФІЛАКТИКА ПОЛІОМІЄЛІТУ

Вакцинація – єдиний надійний спосіб запобігти поліомієліту. Шістьох доз вакцини достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту до кінця життя. Згідно з Календарем профілактичних щеплень, оптимальний час для введення вакцин:

  • 1 щеплення – 2-й місяць життя дитини (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));
  • 2 щеплення – 4-й місяць (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));
  • 3 щеплення – 6-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
  • 4 щеплення – 18-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
  • 5 щеплення – 6 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
  • 6 щеплення – 14 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)).

В Україні є достатньо якісних і ефективних вакцин, закуплених за кошти державного бюджету.

Усі вакцини за Календарем є абсолютно безоплатними для дітей. Навіть якщо дитина пропустила щеплення за Календарем, вона може надолужити його безоплатно. Перевірити залишок вакцин у вашому регіоні можна у цій таблиці.

Якщо у вашому медзакладі немає вакцини, зверніться до головного лікаря медзакладу для з’ясування причини. Якщо головний лікар не може надати необхідну інформацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я у вашій області: http://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja

ЧИ ПОТРІБНО РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ ДИТИНІ НА ГРУДНОМУ ВИГОДОВУВАННІ

Так. Грудне вигодовування є надзвичайно важливим та корисним для здоров’я маляти, але материнське молоко не захищає дитину від поліомієліту.

ЧИ МОЖНА ВАКЦИНУВАТИ ВІД ПОЛІОМІЄЛІТУ ДІТЕЙ З ХРОНІЧНИМИ ХВОРОБАМИ

Дуже важливо забезпечити вакцинацію дітей з хронічними захворюваннями, оскільки вони більш вразливі до інфекцій.

Справжні протипоказання до щеплення ОПВ — це надзвичайно рідкісне явище. Їх може визначити ваш лікар. Протипоказання на строк більший за два тижні може визначити тільки імунологічна комісія.

ЧОМУ ТАК ВАЖЛИВО, ЩОБ УСІ ДІТИ ПРОЙШЛИ ВАКЦИНАЦІЮ

Якщо достатня кількість людей у країні є вакцинованими (понад 95%), розповсюдження вірусу припиниться. І навпаки, якщо у країні діти залишаються невакцинованими, це може призвести до розповсюдження вірусу та нових випадків захворювання.

За підсумками 9 місяців цього року рівень охоплення щепленнями проти поліомієліту є достатньо низьким. Якщо такі темпи будуть зберігатись до кінця року, то рівень охоплення щепленнями дітей досягне лише 62% при рекомендованому ВООЗ рівні в 95%.

МОЗ України закликає батьків вчасно вакцинувати дітей від поліомієліту і надолужити пропущені щеплення.

Дифтерія

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем.

Збудник і передача інфекції

Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб; кип’ятіння та 1% розчин сулеми знищують палички через 1 хвилину. Токсин, який виділяє паличка, в зовнішньому середовищі нестійкий, швидко гине при нагріванні (+60 С та вище), дії прямих сонячних променів. Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriae, яка виділяє токсигенні штами збудника.

Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, в результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям. Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання.

Симптоми

Дифтерія — вакцинокерована інфекція. Хворіють на дифтерію не щеплені або невірно щеплені особи. Захворювання може протікати у вигляді спалахів та спорадичних випадків, це залежить від рівня колективного імунітету. Як окремий вид інфекційного процесу виділяють бактеріоносійство Corynebacterium diphtheriae.

Клінічна картина захворювання залежить від локалізації патологічного процесу, його поширеності, ступеня токсикозу та/або обтурації дихальних шляхів, наявністю та характером ускладнень, супутніми захворюваннями та приєднанням вторинних інфекцій.

Захворювання на дифтерію може мати наступні прояви:

  • біль у горлі,
  • підвищена температура, лихоманка,
  • набряк слизової оболонки ротоглотки,
  • наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу,
  • набряк шиї,
  • збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

Ускладнення

Дифтерійний токсин також може потрапити у кров. Практично всі органи чутливі до дії токсину, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система. В результаті дії токсину порушується синтез білка клітинами, що приводить до гибелі клітини.

Ускладнення від дифтерії можуть включати:

  • блокування дихальних шляхів,
  • інфекційно-токсичний шок,
  • пошкодження серцевого м’яза (міокардит),
  • ураження нервової системи,
  • нефрозонефрит,
  • легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).

Профілактика

Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація  дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація  дорослих (кожні 10 років).

Вакцинація, як і перенесене захворювання, вже через 1-1,5 років не гарантує захист від інфікування та захворювання, але захворювання у правильно щеплених буде протікати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно проводити як вакцинацію, так і ревакцинацію.

Для попередження розповсюдження захворювання потрібне раннє виявлення хворого, його ізоляція та лікування, а також виявлення та санація бактеріоносіїв.

Метою щеплення є створення антитоксичного імунітету проти дифтерії (правця), наявність якого практично ліквідує небезпеку розвитку важких форм дифтерії та веде до зниження захворюваності.

Щеплення проводяться у кабінетах щеплень дільничних поліклінічних закладів (безкоштовно). А також існує мережа приватних кабінетів щеплень, де можна отримати щеплення за власні кошти.

Вакцинація дітей

Згідно з національним Календарем профілактичних щеплень, для вакцинації дітей проти дифтерії, кашлюку, правця на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (АаКДП), для ослаблених дітей, так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. Ці вакцини використовуються для щеплення дітей до 6 років 11 місяців 29 днів.

Вакцинація АКДП (АаКДП) вакциною здійснюється у: 2 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 6 місяців (третє щеплення). У 18 місяців проводиться ревакцинація.

Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі — АДП), наступну у 16 років — анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі — АДП-М).

Щеплення дітей до 7 років з порушенням Календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотириразове щеплення проти кашлюку до 6 років 11 місяців 29 днів. У разі неможливості отримати 4 дози вакцини проти кашлюку дитиною до 6 років 11 місяців 29 днів вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до виповнення їй зазначеного віку.

Дітям, старшим 7 років, та дорослим, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо вакцинації, проводять щеплення АДП-М триразово. Ревакцинація дітей віком 15 –18 років, які отримують щеплення поза цим Календарем, здійснюється з мінімальним інтервалом у 3 роки після останнього щеплення для профілактики дифтерії та правця.

Вакцинація дорослих

Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, які раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.

При виникненні осередку інфекції

Для профілактики дифтерії при виникненні осередку інфекції контактні особи залежно від їх вакцинального статусу підлягають негайній імунізації:

  • нещеплені особи повинні одержати первинний вакцинальний комплекс (вакцинація та перша ревакцинація) препаратами згідно з віком;
  • особи, які підлягають ревакцинації згідно з цим Календарем у поточному році, повинні негайно отримати чергову ревакцинацію;
  • особи, імунізовані згідно з цим Календарем, повинні отримати додаткову дозу АД (дифтерійного анатоксину) або АД-М анатоксину залежно від віку, якщо після останнього щеплення проти дифтерії пройшло не менше року.

Статистика

Захворювання на дифтерію зустрічається в усьому світі. Максимальна кількість випадків зазвичай припадає на осінньо-зимовий період.

Під час епідемії дифтерії в Україні з 1991-го до 1998-го року, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, захворіли близько 20 тисяч людей, 696 з них померли.

За останні роки в Україні реєструвалися поодинокі випадки захворювання на дифтерію: 2011 рік – 8 випадків (серед них – 2 дітей), 2012 – 5 (серед них – 1 дитина), 2013 – 6 (серед них – 2 дитини), 2014 – 4 (серед них – 1 дитина), 2015 – 2 (серед них – 1 дитина), 2016 – 4 дорослих (1 – в Івано-франківській області, 1 – в Одеській і 2 – у місті Києві), 2017 – випадків захворювання на дифтерію зареєстровано не було. Летальних випадків за даний період не було.

За 9 місяців 2018 року в Україні зареєстровано 7 випадків захворювання на дифтерію.

Кір у дорослих та дітей : симптоми і лікування

Як виглядає кір

Кір – це інфекційна хвороба, що вражає дітей та дорослих без імунітету проти неї. З початку 2019 року в різних містах України було зафіксовано кілька спалахів кору, а в лікарні потрапили як діти, так і дорослі. Щоб вберегти своє здоров’я, читайте про головні симптоми кору та методи його лікування.

  1. Як передається кір
  2. Симптоми кору в дітей і дорослих
  3. Ускладнення, які дає кір
  4. Лікування кору
  5. Профілактика кору

Кір – небезпечне вірусне захворювання, яке є однією з найпоширеніших причин дитячої смертності у світі. Переважно на кір хворіють саме діти, які не мають щеплень. Однак дорослі та підлітки, яких не вакцинували в дитинстві, також можуть захворіти.

Як передається кір

Спершу зауважимо, що на кір хворіють тільки люди, відповідно, і зараження відбувається тільки від людини до людини. Вірус кору передається повітряно-крапельним шляхом при тісному контакті з хворим від моменту появи перших симптомів хвороби до 5 дня від початку висипки. В інфікованого кір також проявляється не одразу: від моменту зараження до захворювання проходить від 7 до 21 днів. Це – прихований період хвороби.

Примітка. Кір не передається через побутові предмети та третіх осіб, які контактували з інфікованими.

Важливо відзначити, що кір нестійкий до впливу зовнішнього середовища, відтак, вірус гине під час кип’ятіння чи дезінфекції. За кімнатної температури в приміщенні збудник залишається активним впродовж двох днів. Натомість оптимальною для вірусу є температура нижче за 15 градусів: тоді вірус довго зберігається.

Вірус кору

Оскільки вірус кору дуже легкий, він здатний потрапляти на інші поверхи крізь вікна та вентиляцію та навіть в сусідні будівлі через потоки повітря. Людина може заразитися кором у випадку, коли перебуває в будинку з вірусом або ж контактує з хворим.

Симптоми кору в дітей і дорослих

Здебільшого, на кір хворіють один раз, а повторні випадки трапляються дуже рідко. При цьому заразитися вірусом може будь-яка людина, яка не має імунітету.

Симптоми кору проявляються у кілька етапів. Спершу інфікована людина стає млявою, у неї виникають проблеми зі сном та знижується апетит. Пізніше з’являються нежить та кашель, а також підвищується температура. Ці ознаки легко сплутати із застудою, тому будьте обачні.

Уже через кілька днів температура падає, а от кашель та нежить навпаки посилюються. При цьому в хворого збільшуються лімфовузли, виникає запалення слизової оболонки очей, можуть бути гнійні виділення. Рожеві крапкові висипання з’являються на 2-3 день. Їх можна помітити на слизовій оболонці ясен, щік та губ ще до появи висипів на тілі.

Кір у дітей

На 4-5 день після перших симптомів кору температура хворого знову зростає до 39-40 градусів і він вкривається червоними цятками. Спершу висип з’являється на шкірі голови, на обличчі та за вухами, а пізніше розповсюджується на тіло, руки та ноги.

Висип кору – це дрібні рожево-червоні цятки і пухирці, які поступово перетворюються на більші плями.

На додачу, у хворого посилюється нежить, набрякають повіки та обличчя. Людей з кором також мучить головний біль, від якого вони інколи навіть непритомніють. До симптомів може додатися ще й пронос.

Якщо кір проходить без ускладнень, то вже на 4 день хворому стає краще. У людини нормалізується температура, минає кашель та нежить, а висип зникає у зворотному з появою порядку. Червоні цятки можуть зовсім минутися або ж змінитися на пігментацію.

Основні симптоми кору:

  • сильний головний біль,
  • слабкість,
  • підвищення температури тіла до 40 градусів,
  • втрата апетиту,
  • нежить,
  • сухий і сильний кашель,
  • почервоніння і набряк горла,
  • збільшення лімфовузлів,
  • запалення слизової оболонки очей,
  • висип по тілу.Симптоми кору

    Ускладнення, які дає кір

    Насправді – не все так просто. Якби кір минав без жодних наслідків всього за тиждень, він би не спричиняв смерть дітей по всьому світу. Цей вірус небезпечний тим, що ускладнення після хвороби можуть бути ще небезпечнішими за перебіг цієї недуги.

    Кір послаблює імунітет і знижує здатність організму боротися з іншими хворобами, тому організм стає чутливим до будь-якої бактеріальної інфекції.

    Ускладнення можуть спричинити захворювання дихальних шляхів: пневмонію, бронхіт, у дітей часто виникає запалення середнього вуха.

    Кір впливає і на нервову систему, та в деяких випадків може призвести до енцефаліту (запалення головного мозку).

    Лікування кору

    Якщо кір проходить без ускладень – його лікують в домашніх умовах під наглядом лікаря. Та якщо хвороба протікає важко і дає ускладнення, лікування кору проводять в лікарні. Дорослих переважно госпіталізують.

    Кір у дорослих

    Ліків від кору немає – хворим призначають комплексну терапію, яка спрямована на боротьбу з симптомами кору і підвищення імунітету. Висип також не лікують. Спочатку тіло має покритись цятками повністю, і згодом висип зникне.

    Хворим на кір дають:

    • підвищену доза вітамінів А і С;
    • препарати для зниження температури;
    • таблетки або сиропи від кашлю;
    • антигістамінні препарати;
    • краплі від нежитю;
    • мазі і краплі від запалення очей;
    • при потребі  антибіотики.

    Важливо, щоб у приміщенні, де лежить хворий, щодня робили вологе прибирання та часто провітрювали його. Краще уникати зайвого світла в кімнаті, адже під час кору в людини дуже сльозяться очі. Варто частіше міняти постіль та одяг хворим. Харчування має бути легким та багатим на вітаміни.

    Профілактика кору

    Найбільш дієвим способом профілактики кору є вакцинація, яка і забезпечує захист від хвороби. Щеплення роблять дитині в 12 місяців та 6 років. Додамо, що в Україні використовують комбіновану вакцину для профілактики одразу від трьох хвороб – кору, епідемічного паротиту та краснухи.

    Не щепленим від цього вірусу дорослим потрібно пройти вакцинацію від кору до 35 років.

    Після щеплення у дітей виробляється імунітет до хвороби вже на другому році життя через місяць після вакцинації. Стійкість до кору зберігається протягом 25 років і тільки в поодиноких випадках може зникнути з часом.

    Коли робити щеплення від кору

    Вакцинація від кору вкрай необхідна майбутнім матерям, адже якщо вагітна жінка захворіє на кір, може статися викидень або передчасні пологи.

Оголошення. Пропонуються безкоштовні путівки в санаторії.

Санаторій «Пролісок» – 2 путівки (м.Черкаси) з 01.10.2019 року   від 3-х до 10 років; ортопедичний, соматичний, психоневрологічний.

Звертатися в дитячу консультацію або за телефоном 0660508981.

Оголошення. Пропонуються безкоштовні путівки в санаторії.

Пропонуються безкоштовні путівки в санаторії.

Санаторій «Городище» – 2 путівки з 18.09.2019 року по 12.10.2019 року серцево-судинні захворювання, шкільний вік.

Санаторій «Сосновий Бір» – 4 путівки  (м.Черкаси) з 16.09.2019 року по 11.10.2019 року, пульмонологія, гастроентерологія, ортопедо-травматологія,  шкільний вік.

Санаторій «Пролісок» – 2 путівки (м.Черкаси) з 09.09.2019 року   по 27.09.2019 року від 3-х до 10 років; ортопедичний, соматичний, психоневрологічний.

Санаторій «Джерело» Трускавець  – з 01.10.2019 року по 24.10.2019 року  захворювання  нирок і сечовивідних  шляхів, захворювання органв травлення.

Звертатися в дитячу консультацію або за телефоном 0660508981.